Лікар радить, консультує, інформує

/Files/images/7024.gif

Після півтора-дворічного віку малюка батьки все частіше замислюються про питання надходження дитини в дитячий сад. Крім наявності місця в дитячому саду, для того, щоб дитину взяли в садок, він повинен бути здоровий і в нього має бути правильно і повністю заповнена спеціальна карта, затверджена Наказом МОЗ України від 03.07.2000 р. № 241 «Про затвердження  медичної карти дитини для освітніх установ ».

/Files/images/clip_image001.jpg

Коли не можна? Звичайно, до садка треба готувати малюка задовго та надходження, в ідеалі з самого народження. Якщо ви чітко визначилися, коли малюк піде в дитсадок, потрібно буде знати, при яких захворюваннях або станах вам можуть відмовити. Перш за все це всі гострі захворювання - як інфекційні, так і не інфекційні, заразні хвороби очей, шкіри, волосся, до того моменту як дитина повністю не одужає і не зміцніє після хвороби. Не візьмуть дитини і при загостренні у нього наявних хронічних хвороб, якщо він нещодавно переніс карантинну інфекцію (кір, кашлюк, свинку, вітрянку), поки не закінчаться регламентовані терміни його карантину та ізоляції. Відмовлять в прийомі в дитячий садок, якщо посіви калу, з носа або глотки виявляють носійство небезпечних збудників кишкових або респіраторних інфекцій (сальмонельозу, дифтерії, стрептокока, патогенних стафиллококков та інших). Не візьмуть малюка і у випадку, якщо у нього є злоякісне пухлинне захворювання крові або інших органів, недостатність кровообігу, туберкульоз легенів або інші його форми, є епілепсія з частими нападами, є психічні розлади, важкі неврози, і якщо є ендокринні хвороби, що потребують особливої дієти або терапії (наприклад, діабет). З чого почнемо? Всі малюки перед прийомом в дитячий сад, не раніше ніж за 2-3 місяці, проходять лікарську комісію, яка складається з дільничного педіатра (або сімейного лікаря) та лікарів-спеціалістів. Якщо ви проходили лікарів раніше, наприклад, в минулому році, але садок не потрапили (не було місць або захворіли, були інші причини), буде потрібно повторна консультація фахівців, так як здоров'я дитини дуже крихко, і зміни можуть відбуватися дуже швидко - буквально за пару місяців. Після огляду педіатром, необхідна консультація:

/Files/images/Boy_plays_doctor_2.gif

1. Ортопеда. Цей доктор досліджує скелет і зв'язки дитини, виключить порушення постави і плоскостопість, дасть рекомендації, у разі відхилень, як не допустити в садку прогресування, наприклад, сколіозу.

2 . Хірурга. Лікар виключить грижі, проблеми з статевими органами у хлопчиків, хвороби, при яких може вимагатися операція.

3. ЛОР-лікаря. Фахівець виключить вогнища хронічної інфекції на мигдалинах (тонзиліт) і аденоїдні розростання, алергічний нежить і інші проблеми вух, носа і глотки.

4. Окуліста - лікар перевірить гостроту зору, не повинно викликати проблем з м'язами очей (косоокість).

5. Невролога. Лікар перевірить рефлекси, тонус м'язів і роботу нервової системи, оцінить мовленнєвий і нервово-психічний розвиток, виключить основні проблеми - неврози, порушення сну та адаптації.

6. Дерматолога - спеціаліст, перш за все, виключить заразні хвороби шкіри, нігтів і волосся, виключить алергію.

7. З трьох років потрібно ще й логопед , він оцінює розвиток і правильність мови.

8. Психолога , який виявить проблеми адаптації, труднощі в спілкуванні й інші проблеми.

/Files/images/5012.gif

За рішенням вашого лікуючого лікаря, можливо, список буде розширений - якщо у дитини проблеми з нирками, потрібен буде ще уролог або нефролог , якщо є проблеми з травленням - гастроентеролог , якщо є антитіла до будь-яких інфекцій - інфекціоніст . Також можуть бути необхідними кардіолог, ендокринолог і стоматолог . Крім того, дитині обов'язково дадуть направлення як мінімум - на чотири аналізи - загальні аналізи крові і сечі, кал на яйця гельмінтів і періанальний зішкріб на них, кал на кишкову групу. Фахівці на огляді можуть доповнити цей список необхідними аналізами і дослідженнями, якщо вважатимуть, що є проблеми - можуть призначити УЗД, рентген, якісь спеціальні аналізи. Кожен лікар у спеціальній графі карти робить висновок про стан дитини «здоровий» або якщо хворий, вказує діагноз (и), якщо є якісь відхилення, дає рекомендації щодо лікування і профілактики. Якщо ви робите дитині щеплення, лікар перевірить наявність всіх необхідних, а якщо якихось не вистачає, вакцинацію слід завершити мінімум за 2-3 місяці (особливо якщо це краплі від поліомієліту) до надходження в садок. Якщо за термінами ви не встигаєте - тоді вакцинацію краще відкласти, щеплення доробити вже після того, як дитина адаптується в садку. Після здачі всіх аналізів та проходження всіх лікарів ви з малюком знову повертаєтеся до педіатра, який повністю оформляє карту для саду, підклеює аналізи, аналізує всі рекомендації і робить висновок про стан здоров'я дитини. Він дає прогноз щодо адаптації малюка, виставляє групу здоров'я дитини, зазначає рекомендації для медпрацівника дитячого садка, як спостерігати малюка.

/Files/images/1225375502_det_1.jpg

    З нетерпінням чекаємо на Вас!                     /Files/images/fee1250ad2a8.gif

ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

Джерелом зараження інфекційною хворобою найчастіше є хворий та його виділення: слина, слиз, мокротиння, калові маси, сеча, що містять багато мікробів.


/Files/images/PR20100918170529.JPG

Мікроби, не пристосовані до довгого існування поза організмом люди­ни (збудники кору, вітряної віспи, краснухи тощо), називають нестійки­ми. Мікроби, що можуть існувати поза організмом людини (збудники дифтерії, дизентерії, поліомієліту тощо), називають стійкими.
Мікроби передаються у процесі безпосереднього контакту з хворою людиною повітряно-крапельним шляхом, через заражені нею предме­ти.
Період від моменту проникнення мікробів в організм до видимого проявлення хвороби називають інкубаційним (скритим). Цей період може продовжуватись від кількох годин до кількох місяців.
Імунітет - несприйнятливість організму до збудників заразних хво­роб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. Піс­ля перенесення інфекційного захворювання у дитини виробляється стійкий імунітет.
При багатьох інфекційних захворюваннях штучна імунізація (щеплен­ня) є основною мірою профілактики.

Не займайтесь самолікуванням!
З
а перших симптомів хвороби звертайтесь до лікаря!

Догляд за хворою дитиною в родині

По-перше, треба забезпечити дитині спокій. Не допускайте відвідувань родичів та знайомих. Ліжко дитини треба 

 

  /Files/images/x_4e8794b3.jpg 

розмістити у добре освітленому місці, але так, щоб хворий не лежав обличчям до світла. Поряд із ліжком краще поставити маленький стільчик з напоями та іграшками. На ліжко треба повісити торбинку з хустинками та рушником.
Охороняйте сон дитини. Але якщо ви помітили, що вона багато спить чи перебуває в сонливому стані, обов'язково треба сказати про це лі­карю. 
У кімнаті, де знаходиться дитина, слід робити щоденне вологе приби­рання й часте провітрювання. Зайві речі з кімнати приберіть, щоб було менше пилу.
Постіль щодня треба перестилати - ковдру та подушку витрушувати, а білизну замінювати. Слідкуйте, щоб постіль була рівна, без складок та горбів. Усе це може турбувати хворого. Треба слідкувати, щоб на постіль дитини не потрапили крихти їжі, не залишались іграшки. Це може непокоїти малюка.

Грип

Грип - гостра вірусна хвороба, яка характеризується інтоксикацією та ураженням верхніх дихальних шляхів і періодично набуває епіде­мічного та пандемічного характеру. Розрізняють три типи вірусу грипу - А, В, С.
/Files/images/5973_html_654580e7.jpg

Треба знати! Джерело інфекції - хвора людина. Шлях передачі - повітряно-крапельний. Епідемія грипу типу А має вибуховий характер: протягом 2 місяців хворіє 20-50 % населення. Після хвороби імунітет 1-3 роки. Епідемія грипу, що викликається вірусом В, повторюється кожні 3-4 роки. Розповсюджується повільно та триває зазвичай 2-3 місяці, охоплюючи не більше 25 % населення. Після хвороби імунітет збері­гається 3-6 років. Інкубаційний період 1-2 доби. Без ускладнень хвороба закінчується на 5-7 добу. Профілактика забезпечується масовою вакцинацією у передепіде-мічний період.
Симптоми хвороби. Зазвичай хвороба починається раптово, зі збільшенням температу­ри тіла (39-40 градусів). Дитину морозить. З'являється відчуття нездужання та розбитості. Головний біль. Біль у спині, попереку, кінцівках. Можуть виникнути ускладнення хвороби (запалення легенів, брон­хіт).
Що перевіряти. Слідкуйте за температурою тіла. Перевірте в медичній карті, чи була зроблена вакцинація. Шпиталізація проводиться за життєвими та епідеміологічнимипоказниками!

Ларингіт

Ларингіт - запалення голосових зв'язок, що призводить до охриплості, кашлю, болю в горлі.
Треба знати! Ларингіт рідко триває довше 48 годин. Часто він розвивається внаслідок застуди. Якщо немає перешкоди диханню, ларингіт не шкодить здоров'ю.
Симптоми хвороби. Збільшення температури. Охриплість, втрата голосу. Сухий кашель. Біль у горлі.
Що перевіряти. Слідкуйте за температурою тіла дитини. Переконайтесь, що немає симптомів крупу.

Дифтерія

Дифтерія - гостра інфекційна хвороба, яка ушкоджує дихальну сис­тему, нерви, м'язи, серце.
/Files/images/Pediatric-cancer.jpg

Треба знати! Щеплення забезпечує імунітет. Дитина, яка має щеплення, не захворіє на дифтерію, але може стати її носієм. Без лікування дифтерія може призвести до смерті. Цю хворобу легко сплутати з ангіною, крупом. Дифтерією часто хворіють дорослі, що не мають щеплення.
Симптоми хвороби. Біль, білий наліт у горлі та на мигдаликах. Збільшення та ущільнення шийних лімфатичних вузлів. Підвищення температури, головний біль, нездужання. Охриплість голосу, кашель. Запалення легенів, параліч м'язів, серцева недостатність (на пізньо­му етапі).
Що перевіряти. Чи було дитині повністю зроблене щеплення (до 1 року - 3 ще­плення з інтервалом у 1 місяць; повторні щеплення - в 1,5 року, у шкільному віці, а потім кожні 10 років).
Обов'язково звертайтесь до лікаря, якщо Ваша дитина немає щеплення. Вашій дитині 2 місяці і необхідно вчасно почати вакцинацію. З'явився будь-який із симптомів, наведених вище.

Поліомієліт

Поліомієліт - вірусна інфекція спинного мозку, яка інколи призводить до паралічу, а іноді й до смерті.
Треба знати! Поліомієліт легко попередити за допомогою вакцини, яка прийма­ється внутрішньо. Необхідно зробити дитині щеплення! Попередити інфекцію легше, ніж лікувати. У більшості дітей початкова стадія хвороби протікає як застуда. Інкубаційний період 9-12 діб, іноді 3 тижні.
Симптоми хвороби. Збільшення температури. Головний біль. Зниження апетиту. Блювання. Біль у м'язах. Параліч (на 3-7 добу хвороби).
Що перевіряти! Запис у медичні карті щодо зроблених щеплень.

Харчові токсикоінфекції

Харчові токсикоінфекції гостре короткочасне захворювання, що виникає при вживанні в їжу продуктів, засіяних бактеріальною флорою. Проходить у вигляді гострого гастроентериту, гастриту.
/Files/images/cordatesa24.jpg

Треба знати! Продукти, що не мають зовнішніх ознак зіпсованості, можуть містити хвороботворні мікроби та викликати харчові токсикоінфекції. Збудники харчових отруєнь найчастіше зустрічаються в їжі тваринного
походження: м'ясі, рибі, молоці, консервах. 
Інкубаційний період: від 30 хвилин до 12 годин.
Симптоми хвороби. Раптово хворого починає морозити, підвищується температура тіла. Починається блювання із сильним болем у зоні шлунку. Випорожнення кишечнику рідкі та водянисті від 1 до 10-15 разів на добу.
Профілактика. Ветеринарно-санітарні заходи. Санітарно-гігієнічні заходи.Треба обов'язково звернутися до лікаря!

Сальмонельоз

Сальмонельоз - гостра інфекційна хвороба, що характеризується ура­женням органів травлення.
/Files/images/eeaa1bf33ad0 копия.jpg

Треба знати! Збудник хвороби - палички роду сальмонел із родини кишкових бак­терій. Джерело інфекції - сільськогосподарські тварини та птахи, а також людина. Зараження відбувається при вживанні в їжу м'яса та м'ясних продуктів, молока та молочних продуктів, риби тощо, рясно запліднених сальмо­нелами. Контактне зараження відбувається при тісному спілкуванні з хворою людиною або носієм збудника хвороби. Інкубаційний період 12-24 години. Іноді він зменшується до 6 годин або збільшується до 2 діб.
Симптоми хвороби. Початок захворювання гострий. Виникають ознаки ураження шлунко­во-кишкового тракту, яке швидко досягає максимального розвитку. Сильна блювота без зупинки. Випорожнення кишечнику рідкі, сильні, смердючі, пінисті.
Профілактика. Ветеринарно-санітарні заходи. Санітарно-гігієнічні заходи. Протиепідемічні заходи. Лікування хворих у лікарні.Планове обстеження та виявлення бактеріоносіїв. Треба обов'язково терміново викликати лікаря!

Гельмінтози

Глистні захворювання - глисти, або гельмінти - паразитні черв'яки, пристосовані до життя в іншій живій істоті. Глисти зустрічаються як у лю­дини і тварини, так і рослини.
/Files/images/post-190038-1270816424.jpg

Треба знати! У природі існує більше 100 видів черв'яків, які можуть існувати в організмі людини, її кишечнику, м'язах, жовчних шляхах тощо. Продукти життєдіяльності, що виділяються глистами, усмоктуються в кров дитини і тим самим шкідливо впливають на її здоров'я. Глисти, що попадають у кишечник людини, відкладають там яйця, які з каловими масами виділяються назовні. Частіше за все у дітей зустрічаються аскариди та гострики. Діти легко заражуються, граючись із піском, ґрунтом (саме там знаходяться яйця глистів), вживаючи некип'ячену воду, немиті овочі, ягоди, фрукти. Деякими видами глистів можна заразитись, з'ївши недоварене або не-дожарене м'ясо чи рибу.
Симптоми хвороби. Зниження апетиту. У дитини тече слина, нудота, блювота. Спазматичний біль у животі. Понос або запор. Дитина бліда, схудла, збуджена, погано спить. Можуть проявлятися загальна слабкість, головний біль, судоми і навіть нервові приступи.
Профілактика. Прищеплювати дітям гігієнічні навички (мити руки, стригти нігті). Обов'язково мити овочі, ягоди, фрукти. Вживати м'ясо і рибу, що пройшли термічну обробку.