| Річні завдання 1. Формування мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку у світлі регіональної програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» 2. Пошуки нових форм роботи для формування концепції у правовій сфері під час організації навчальної діяльності дошкільників. 3. Зміцнення фізичного, психічного, морального та духовного здоров’я через впровадження інтерактивних здоров'язбережувальних технологій ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК РОБОТИ ЗАКЛАДУ - ЕКОЛОГІЧНИЙ Природа – могутнє джерело пізнання, яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина – частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи найяскравіше виявляється в дитячому віці. Мета екологічної освіти сьогодення полягає у тому, щоб пробудити у всіх вікових групах населення занепокоєність станом навколишнього природного середовища та поєднати екологічне мислення й екологічну поведінку з розумінням того, що все у світі взаємопов’язане, що певна дія людини викликає часом непередбачені наслідки впливу на природу. Організовуючи освітній процес за програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», Базовим компонентом (нова редакція) ми турбуємося про створення сприятливих умов для реалізації завдань формування природничої компетентності як дошкільників так і педагогів: ü доброзичлива атмосфера в дошкільному навчальному закладі; ü професіоналізм і педагогічна майстерність педагогів; ü партнерська взаємодія педагогів з родинами дітей. У розв'язанні завдань формування природничої компетентності у дошкільників ми покладаємося на професійного педагога, який: 1. Усвідомлює значущість природничої компетентності у становленні екологічної особистості. 2. Знає завдання, зміст та умови формування природничої компетентності дитини з раннього віку. 3. Проявляє готовність оптимізувати педагогічну діяльність у дошкільному начальному закладі за Базовим компонентом. 4. Прагне зробити і робить внесок у розробку технологій формування природничої компетентності дошкільників. 5. Оволодіває наукою співбуття з дитиною у природному довкіллі. І саме такі педагоги працюють у нашому дошкільному навчальному закладі №7 м.Сокаля «Соколятко». Працюючи над екологічною проблемою, було розроблено модель поетапного впровадження екологічного напрямку роботи в дошкільний навчальний заклад, який складається із: І етап – створення умов для формування екологічного світогляду; ІІ етап – творчий етап; ІІІ етап – підбиття підсумків роботи. Основні завдання: 1. Активізувати знання у процесі праці; 2. Формувати вміння здійснювати елементарну прогностичну оцінку своїх майбутніх результатів; 3. Забезпечити можливість поглиблення й розширення уявлень про навколишній світ, оволодіння певними прийомами його дослідження; 4. Стимулювати експериментування, прояв фантазії; 5. Розвивати самостійність й ініціативу, прагнення до дослідницької діяльності; 6. Формувати усвідомлення поетапного пошукового процесу, розуміти значущість усіх його компонентів (пояснення, дослід, висновок); 7. Розвивати і удосконалювати навички і вміння дитини в дослідницькій діяльності. 8. Стимулювати професіоналізм і педагогічну майстерність педагогів. 9. Розвивати партнерську взаємодію педагогів з родинами дітей. Очікувані результати: 1. Формування цілісної системи сприйняття навколишнього світу; 2. Виховання у дитини ціннісного ставлення до природи, культури, власного «Я», здатності приймати самостійні рішення у процесі пошуково-дослідницької діяльності; 3. Активізація мислення на розвиток та вдосконалення пізнавально-розвивальних процесів. 4. Підвищення активізації роботи з батьками вихованців. Актуальність досвіду: 1. Виявлення пізнавального інтересу до експериментування; 2. Розвиток всіх аналізаторів, чуттєвого досвіду, нетрадиційного мислення; 3. Розвиток вміння самостійно знаходити альтернативні шляхи пошуку інформації та визначення властивостей матеріалів; 4. Розширення знань про взаємозалежність явищ живої та неживої природи; Засади, необхідні для забезпечення реалізації пізнавальної та розвивальної функцій навчально-виховних заходів: 1. Введення дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх подачі 2. Створення умов для використання в навчально-виховному заході наукової інформації 3. Передбачення певних інтелектуальних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом 4. Активізація пізнавальної діяльності з використанням проблемно-пошукових методів Загальновідомо, що безпосереднє спілкування дошкільників з природою сприяє їх всебічному гармонійному розвитку. Однією з умов, що дає змогу дітям постійно спілкуватися та взаємодіяти з окремими об'єктами природи, є організація у приміщеннях груп дошкільного закладу куточків природи, як елементів природничого розвивального середовища САМООСВІТА | 
